Дві анексії Криму. Як кримчани боролися проти російських загарбників.

Перша анексія.

У 1774 році після завершення російсько-османської війни Кримське ханство отримало незалежність. За мирною угодою ні Османська, ні російська імперії не мали права втручатися у внутрішні справи Криму.

Проте російська імперія поставила хана Шакир-Герая з проросійськими поглядами та допомагала придушувати повстання невдоволених потілитикою хана. Шакир-Герай зрікся престолу в 1783 році, завдяки чому росія вперше анекскувала півострів.

У той період кримчан спіткала також одна з перших депортацій.

1778 року за наказом Єкатєріни ІІ понад 30 тисяч кримських греків та вірменин під приводом «постійних утисків збоку кримських татар» було депортовано до Азовської губернії, довкола Маріуполя.

Депортація 1944 року.

Після звільнення Криму від нацистської Німеччини, за наказом Сталіна радянська влада провела масовану депортацію кримських татар. Офіційною причиною стало нібито масове дезертирство та співпраця з німецькими загарбниками.

За різними даними жертвами депортації стали від 190 000 до 420 000.

Друга анексія.

Наратив про “ісконно руській Крим” тягнеться ще з 1991 року, коли півострів здобув автономію у складі незалежної України.

В 2014 році, попри опір місцевого населення, росії вдалось захопити будівлю Верховної Ради Криму та провести референдум. росія вдруге анексувала Крим.

Як і майже 300 років тому росія почала знищувати історичні пам’ятки, забороняти мову (кримли та українську), переслідувати та ув’язнювати, тих хто підтримує Україну.

Проте це не зупинило боротьбу кримчан. Співи українського гімну школярами у 2014 році, диверсії у 2022, протест та голодування художника Богдана Зізи, повідомлення студента до Ірини Фаріон про те, що він чекає на ЗСУ – все це ознаки того, що рух спротиву живий.

Крим – це Україна.
Так було.
Так є.
Так буде!

Історія Криму схожа на історію всієї України – російська окупація, заборона мови, переслідування інтелігенції, перейменування населених пунктів та вулиць, знищення згадок про ідентичність. В таких реаліях живуть кримчани вже 10 років, так само як інші українці на тимчасово окупованих територіях.

Ми віримо в мужність та силу кримчан.
Ми знаємо, що Крим – це Україна.
Ми впевнені, що скоро над півостровом вільно замайорять два прапори – кримський та український.