Ми продовжуємо розповідати про волонтерок команди УЖБ. Ще одна квітка – Діана, яка до повномасштабного вважала, що політика та чітка громадянська позиція це не її, але зараз вона в це поринула та бореться на своєму інформаційному фронті.
“Життя до війни у мене було звичайним. Я вчилась, працювала, не займала ніякої політично чіткої громадянської позиції. Так, я завжди вважала, що росія – агресор, що бойові дії на сході, як це може бути у нашому столітті. Але тоді я вважала поки це не стосується мене, моєї сім’ї, то мої дії нічого не змінять, на жаль я так думала”, розповідає дівчина.
Й досі люди не можуть сприйняти інформацію, що у двадцять першому столітті може бути війна. Для Діани це також було потрясінням. На щастя, в її місті не було загрози, але цей день залишиться для неї згадкою про спорідненість українського народу та агресію російського.
“За день до повномасштабного розмовляла зі своєю подругою і ми тоді вважали як це безглуздо, як таке може бути, що у 2022 році може бути війна, бо тоді активно ця новина ширилась медіа та соцмережами. А вже зранку мене будить мама зі словами: “Почалася війна”. Купа смс, вибухи, переживання, паніка, ніхто не розуміє, що відбувається. Весь день 24 лютого ми думали чи залишатись в Україні, і ми вирішили залишитись тут”, – пригадує волонтерка.
Діяти! Разом! Ось, що допоможе нам здолати ворога, неважливо чи це буде донат, чи допомагати розбирати зруйновані будинки. Кожен важливий. Діана нам в котре це говорить. Попри всі погані новини, коли не виходить щось – ми маємо це робити.
Дії кожної людини важливі. Якщо б кожен займав таку активну громадянську позицію ще з 2014 року як в ці важкі дні для України, ми б, на мою думку, не дійшли до цієї ситуації, тому що, якщо раніше я думала, що один ти не можеш нічого змінити, то зараз, що кожен несе свій вклад. Волонтерство, донати і навіть просто робити репости – це великий вклад в перемогу. Немає такого: моя хата з краю.
За висновок з початку повномасштабного, волонтерка для себе зрозуміла, що кожен важливий в боротьбі зі злом та кожна мить в житті цінна. Вона пишається своїм народом, його незламністю.
“Я зрозуміла наскільки важливо жити, і що ми надзвичайно сильна нація, жертовні. Я просто в захваті від наших людей, як сильно вони готові й хочуть підтримати. Волонтерять, захищають свою країну, хто чим може, але кожен на своєму фронті”, – з упевненістю говорить дизайнерка.
Наважитись на волонтерство для Діани було не складно. Вона розуміла, що сидіти на місці не можна, в цей момент від кожного залежить наша найближча перемога.
“З початку повномасштабного я хотіла допомагати, я не могла сидіти. Ходила спочатку у волонтерські штаби, а потім зрозуміла, що від мене буде більше користі, якщо я буду воювати на своєму фронті, і це дизайн”. – Передає свої спогади в інтерв’ю з УЖБ. – “Почала збирати кошти на армію своїми роботами, 90 відсотків від заробітку я перераховувала на ЗСУ. Далі побачила, що УЖБ шукає дизайнера і тут зрозуміла, що так, я хочу туди. Для мене це було бентежно. Це були кардинальні зміни в моєму житті. Це більше, чим ком’юніті, це така велика дружня сім’я, де завжди підтримають, ми стільки побачили, зробили. Волонтерство дає відчуття, що ти важливий, що твої дії корисні. Ми всі працюємо задля перемоги. Неймовірно приємно бачити відгуки військових”.
Як думаєте, які відчуття має волонтер, коли бачить закритий запит? Це мотивація, яку не порівняти ні з чим.
“Коли ти бачиш, що ми дійсно купили цей дрон і що він допоможе нищити ворога, що купили бронежилети і вони врятують комусь життя і це надихає. Коли розумієш, що ти не робиш це в пусту, люди цього чекають. Та надзвичайно крута команда”, – підтверджує дівчина.
Діана поділилась, якою свою країну хоче бачити після перемоги. Ця перемога буде неодмінно. Слава Україні!
“Сильна незалежна країна. Одна з найкращих в Європі, з розвинутою економікою, з щасливим населенням. Люди втратили настільки багато, що після перемоги всі будуть намагатись брати від життя по максимум”
Команда УЖБ вдячна Діані за її жагу працювати та робити все задля посмішки наших військових та перемоги.